logo black w300

chi top

logo text top

Оберіть свою мову

Історія породи чихуахуа

Звідки з'явився цей маленький собака? Історія породи

Коріння породи сягає часів доісторичних цивілізацій Америки. Вважається, що пращурами сучасних чихуахуа були песики породи течичі — маленькі, короткошерсті чотирилапі, яких тримали тольтеки.

Тольтеки вірили, що їхні вихованці володіли духовною силою: вони могли супроводжувати душу померлого в загробному світі, бути захисниками та провідниками. Археологи знаходили зображення течичі у стародавніх похованнях та храмах. Пізніше, коли тольтеки були завойовані ацтеками, культ маленьких собак лише посилився: їх шанували, приносили в жертву в особливих церемоніях, вважали містичними істотами.

Після іспанського завоювання в XVI столітті культура тольтеків і ацтеків зруйнувалася, але маленькі собаки вижили у селах. В XIX столітті мандрівники, які подорожували до Північної Америки, виявили цих крихітних собачок у мексиканському штаті Чіуауа — звідси й пішла сучасна назва породи.

Приблизно з 1880-х років чихуахуа почали завойовувати популярність у США. Вони були чимось зовсім новим і екзотичним: неймовірно малі, кмітливі й емоційні. У 1904 році Американський клуб собаківництва (AKC) офіційно визнав породу, і вона швидко стала модною серед зірок і аристократів. Сьогодні чихуахуа — одна з найвідоміших маленьких порід у світі.

Порода і зовнішні характеристики

Чихуахуа — компактний, добре збалансований песик з характерною яблукоподібною формою голови. Ідеальна вага собак — 1,5-2,5 кг. Мінімум — 1 кг  за стандартами деяких країн, максимум — до 3 кг. 

Чітких обмежень по висоті в холці немає — важливіші пропорції. Голова велика в порівнянні з тілом, має форму яблука. Лоб випуклий. Добре помітний перехід від чола до морди, яка коротка й злегка загострена. 

Очі великі, круглі, виразні, темні (або світлі у світлих собак). Вуха великі, стоячі, широкі біля основи, розташовані під кутом 45°.

Тіло компактне: спина пряма, груди широкі й добре опущені. Хвіст середньої довжини, високо поставлений. У спокої — опущений; у русі — вигнутий у півкільце або серпоподібно над спиною.

Шерсть буває двох різновидів: 

  • гладкошерстий (short coat) — коротка, щільна, блискуча шерсть, прилягає до тіла;
  • довгошерстий (long coat) — м'яка, шовковиста шерсть; може бути пряма або злегка хвиляста. Виражений «комір», «пір'я"»на вухах, задній стороні лап і хвості.

Забарвлення шерсті буває різне: суцільне, плямисте, багатоколірне (чорний, білий, палевий, шоколадний, кремовий, голубий, сріблястий, тигровий тощо).